ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ЗДАЧІ ЗНО
( психологічні поради )Задовго до ЗНО:
Спочатку підготуй місце для занять. Забери зі столі усі зайві предмети, зручно розклади свої зошити, підручники, ручки тощо;
Можна доповнити інтер’єр кімнати жовтим та фіолетовим кольорами, оскільки вони підвищують розумову активність. НЕ потрібно перефарбовувати стіни, а достатньо картини, занавіски, серветки, лампи, тощо. Також цікаво зауважити, що за твердженням вчених запах лимону у вашій кімнаті підвищує розумову працездатність на 20%.
Склади план своєї роботи. Перед тим визнач - Хто ти є ? - сова чи жайворонок. Склади план занять на кожен день. Важливо чітко знати, що ти робиш і не говорити усім оточуючим: « Я займаюся чи готуюсь» , а « Я вивчаю саме певний розділ, конкретний матеріал»;
Починай із найважчого, але посильного. Легше і приємніше залишай на після обіду
Змінюй заняття із відпочинком. Психологи встановили, що оптимальна тривалість заняття 30-40 хв. Максимум уваги досягається після 10-15 хв. від початку роботи. Тривалість перерв у першій половині дня не повинна перевищувати 5-10 хв. У другій половині дня тривалість кожної наступної переви збільшуйте на 5 хв. Не забувай у час відпочинку робити зарядку, займатися спортом, робити короткі прогулянки, допомагати батькам, тобто повністю відволікатися від навчання на короткий час. .
Тренуйся щоденно робити тести. Роби це із секундоміром.
Не потрібно заучувати напам’ять певні тексти, вчися робити короткі записи, нотатки, регулярно їх переглядай.
Регулярно повторюйте матеріал, бажано через 10 хв., після того, як ви вивчали новий матеріал, а згодом через добу. Кожне наступне повторення повинно бути коротшим попереднього.
Займайся само переконанням. При всій своїй простоті, це є дуже дієва зброя. Повторюй про себе: «Я знаю багато, я спокійний, я впевнений, я розумний і т.д.», «Я напишу добре тестування».
День перед здачею ЗНО
Багато хто вважає, що щоб повністю підготуватися до іспитів бракує одного дня. Це невірно. Вже після обіду важливо припинити готуватися, здійснити прогулянку на свіжому повітрі, прийняти душ, підготувати одяг, документи, інші необхідні речі.
У день ЗНО:
Будь сконцентрованим. Не звертай уваги на поведінку оточуючих. Для тебе повинен існувати лише текст завдань і годинник.
Дій швидко, але не поспішай. Перед тим як дати остаточну відповідь , двічі прочитай завдання, переконайся, що ти правильно зрозумів, що від тебе вимагається.
Спочатку берись за ті завдання, у правильності відповідей на які ти не сумніваєшся.
Пропускай! Потрібно навчитися швидко пропускати важкі і незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися.
Читай завжди уважно завдання до кінця. Розуміти завдання з перших слів і добудовувати закінчення за допомогою власної уяви – це надійний шлях до помилок.
Думай лише про поточне завдання. Коли ти бачиш нове завдання, забудь про попереднє.
Якщо попереднє завдання тобі не під силу, забудь про цю проблему. Наступне завдання це шанс набрати додаткові бали.
Використовуй методику виключення. Якщо не знаєш правильної відповіді , то можна розпізнати усі невірні відповіді в силу їхньої абсурдності.
Заплануй два круги. Завжди перевіряй себе. Навіть якщо відповідь легка і однозначна на перший погляд.
Вгадуй. Довірся власній інтуїції і вона разом із твоїм логічним мисленням.
Зовнішнє незалежне оцінювання! ЯК ПІДТРИМАТИ СВОЮ ДИТИНУ?( психологічні поради батькам)
Шановні батьки, психологічна підтримка - це один з найважливіших чинників, що визначають успішність Вашої дитини під час здачі ЗНО. Досить часто ми створюємо ситуацію залежності у вашої дитини, на кшталт, - «якщо ти …, то…», нав’язуємо нереальні стандарти, суперництво із ровесниками, - «подивись, як інші стараються…» тощо.
Водночас справжня підтримка повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, та позитивних сторін дитини. Підтримувати свою дитину - значить вірити в нього. Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долати життєві труднощі при підтримці тих, кого вона вважає значущими для себе. Дорослі мають нагоду продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль.
Інший шлях - навчити підлітка справлятися з різними завданнями, створивши у нього установку: «Ти можеш це зробити!».
Щоб продемонструвати свою віру в дитину, батьки повинні мати мужність і бажання
зробити наступне:
• забути про минулі невдачі своєї дитини;
• допомогти дитині знайти впевненість у тому, що він/вона справляться із тим чи іншим завданням;
• пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.
Існують слова, які особливо підтримують дітей, наприклад: «Знаючи тебе, я упевнений, що ти все зробиш добре», «Ти знаєш це дуже добре» тощо. Підтримувати можна також за допомогою дотиків, сумісних дій, тощо..
Пам'ятайте, основні правила психологічної підтримки, які є особливо важливими в період підготовки до іспиту:
• приділіть дитині увагу (цікавтеся її настроєм, станом здоров'я, проявляйте турботу про її потреби).
• забезпечте Вашій дитині місце для роботи, прослідкуйте, щоб ніхто із домашніх їй не заважав.
• контролюйте режим підготовки випускника, не допускайте перевантажень, пояснюйте, що обов’язково необхідно робити перерви, змінювати види занять.
• ранкова зарядка, спорт, прогулянки, не повинні бути виключеними із щоденного графіка під час підготовки до здачі тестів.
• зверніть увагу на харчування дитини. Подбайте, щоб вдома була поживна і різноманітна їжа, що забезпечить збалансований комплекс вітамінів. Пам’ятайте, що такі продукти, як риба, сир, горіхи, курага тощо стимулюють роботу головного мозку. При цьому не зловживайте солодощами і борошняним виробами.
• залиште для дитини на період іспитів мінімальний перелік домашніх обов'язків, давайте їй зрозуміти, що оберігаєте її.
• допоможіть дитині розподілити час підготовки відповідно до певних тем. Дуже важливо для дитини навчитися робити певні схематичні нотатки, візуально впорядковувати матеріал. Основні формули, положення можна виписати на листочки і повісити у різних куточках вашого дому.
• придбайте різноманітні тренінгові матеріали по тестуванню ( Збірники тестів.). Велике значення має щоденне тренування дитини практично працювати із тестами.
• вчіть дитину правильно орієнтуватися у часі і розподіляти свій час.
• виражайте готовність допомогти і допомагайте в різних питаннях підготовки.
• розказуйте про свій досвід здачі іспитів, де це доречно. Розкажіть, що ви відчували перед іспитами. Водночас, не видавайте свого хвилювання перед днем здачі тестів і не переносьте тим самим своє хвилювання на дитину.
• прагніть виражати упевненість в силах, не лякайте провалом. Не переживайте за кількість балів, які дитина отримає після тестування. Дитина повинна знати, що кількість балів не завжди остаточний і кінцевий вимір її можливостей.
• дайте дитині напередодні тестування можливість повноцінно відпочити і добре виспатися. І пам'ятаєте, найголовніше понизити напругу і тривожність дитини і забезпечити відповідні умови для занять.
1. Запам'ятати легше те, що розумієш. Розподілене заучування краще від концентрованого. Учіться з перервами, а не все підряд, краще помалу, ніж одразу. Більше часу витрачайте на повторення по пам'яті. Це ефективніше за просте багаторазове читання. Якщо працюєте із двома матеріалами — великим і меншим — розумно починати з більшого.
2. Щоб уникнути хвилювань запитайте себе: «Чи допомагає хвилювання впоратися із ситуацією?». Коли ви зрозумієте, що ні, придумайте щось, що дійсно могло б зарадити.
3. Якщо ви можете порадитися з батьками, зробіть це. Попросіть їх підтримати вас. Якщо ви не можете поговорити з батьками, знайдіть іншого дорослого, а ще краще психолога, якому ви довіряєте, і поговоріть з ним або нею. Удвох ви напевно придумаєте розумний план, як впоратися з вашими хвилюваннями.
4. Пам'ятайте: занепокоєння — це емоція, а не метод вирішення проблем.
Якщо ваші переживання стали нав'язливими, зверніться обов’язково до шкільного психолога.
5. Найкраще запам'ятовується інформація, викладена на початку і в кінці тексту. Середина, зазвичай, швидко «вилітає з голови». Тому під час запам'ятовування чи повторення приділіть особливу увагу середині.
6. Повторювати слід не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Після «завантаження» в мозок інформації, якщо її не повторити, втрачається 20—30 % у перші 10 годин. Щоб цього не трапилося, варто: прочитати текст, повторити його двічі, за 20 хвилин — тричі, за 8—10 годин — чотири рази, а за добу — 1 раз. Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові.
Поради педагогам
Встановіть основні проблеми навчального та пізнавального характеру учня.
Розробіть програму усунення встановлених проблем.
Виділяйте головне при вивченні чи повторені певної теми.
Навчіть бачити подібне й відмінне, порівнювати, встановлювати логічні зв’язки та будувати асоціативні ланцюжки.
Відпрацюйте навичку працювати зосереджено.
Застосуйте прогресивні методи згадувати те, що потрібно для відповіді на запитання.
Вчіть узагальнювати та диференціювати інформацію. Створюйте навички із відомої інформації будувати потрібну.
Міркуйте разом з учнями та робіть колективні висновки.
Навчіть робити схеми-конспекти, в яких на окремих аркушах у вигляді логічних схем, моделей представлений зміст вивченої теми.
Постійно вселяйте віру у власні можливості випускника.
Батькам учасників тестування
Успішне складання ЗНО — свято не тільки для дитини, але й для всієї родини. Не сприймайте відмінний результат як належний і єдиний можливий, у будь-якому разі порадійте з дитиною. Незадовільний результат — це не трагедія, це досвід. Не вішайте ярлика «нездара» на свою дитину. Обговоріть те, що трапилося, і врахуйте цей досвід. По суті, наші діти не просто складають іспити з навчальних предметів, вони вчаться долати труднощі. Ця форма перевірки знань є випробуванням характеру, сили волі, уміння потрібної миті проявити себе, показати свої досягнення в певній галузі, уміння не розгубитися, упоратися із хвилюванням — цього неодмінно треба вчити та вчитися.
Що робити?
Не збільшуйте тривожність напередодні тестування. Дітям завжди передається хвилювання батьків. Через свої вікові особливості діти можуть емоційно «зірватися».
Підбадьорте їх, хваліть за те, що вони роблять добре. Чим більше дитина боїться помилки, тим вона ймовірніша.
Стежте за здоров’ям дитини, контролюйте режим підготовки.
Створіть сприятливі умови для навчання вдома. Стежте, щоб ніхто не заважав.
Зверніть увагу на харчування. Під час інтенсивного інтелектуального навантаження необхідне вживання збалансованого комплексу вітамінів.
Простежте, щоб напередодні тесту дитина відпочила.
Контролюйте скільки спить ваш син чи донька. Регулярне недосипання небезпечне для психіки, послаблюється імунітет і загострюються хронічні захворювання дітей.
В екзаменаційний період дуже важливе харчування випускників. Воно має бути повноцінним. Підліткам слід давати продукти, які містять вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. У натуральному вигляді є в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах, свіжих соках, бананах, сирі, шоколаді, зеленому чаї тощо.
Споживання на добу до 5 склянок рідини позитивно впливає на організм, зокрема, покращується робота нирок, вони краще протидіють урологічним інфекціям. При цьому корисно пити звичайну воду, натуральні соки. Вживання кави не підвищує працездатності, а підсилює стрес, викликає сильну сечогінну дію, що призводить до зневоднення організму і підвищеної роздратованості.
Звертайте увагу на посуд, з якого їдять ваші діти. Краще, аби він був золотавий або голубий. Ці кольори заспокоюють нервову систему, концентрують увагу, покращують настрій і пам'ягь.
Частіше спілкуйтеся зі своїми дітьми, переймайтеся їхніми проблемами, допомагайте вирішувати їх. Займіть позицію «друга» у відносинах з дітьми.
Постарайтеся, щоб у родині панував спокій, порозуміння. Розв'язання конфліктів залиште на потім.
Вірте у свою дитину, її здібності, знання. Дайте їй відчути, що ви її любите, розумієте і підтримаєте у будь-яких ситуаціях.
Методи емоційної саморегуляції
1. Метод раціоналізації події, що має відбутися. /Даний метод виробляє ідеомоторний навик/ Для цього слід уявити максимально точно подію, яка має відбутися: - де станеться ситуація, яка вас хвилює; - у що ви будете одягнуті; - що ви будете говорити; - в що буде одягнений учитель, чи інші дорослі. У реальності деталі можуть бути не такими, але це не важливо. В результаті у вас знизиться рівень невизначеності, дещо згаснуть негативні емоції.
2. Метод детального уявлення невдалого вирішення ситуації. Уявіть собі різні варіанти закінчення неприємних подій. Подумайте, що ви будете робити, якщо станеться найгірше. У результаті у вас знизиться рівень переживань і невизначеності.
3. Метод дзеркала. У момент хвилювання відмітьте, в якій позі знаходиться ваше тіло. Надайте йому позу впевненості. Зміна пози тіла викличе зміни на фізіологічному рівні ( в організмі буде менше вироблятися адреналіну!); у результаті негативні емоції зменшать свою силу або зовсім зникнуть.
4. Метод лобно - потиличної корекції. Одну долоню покладіть на потилицю, другу - на лоб. Закрийте очі і подумайте про негативну ситуацію. Зробіть глибокий вдих, після - паузу, після видихніть і знову затримайте подих. Подумки уявіть собі ситуацію ще раз, але вже зі сторони позитивного її вирішення. Подумайте як краще можна виконати роботу. Після появи пульсації між потилицею і лобом зробіть глибокий видих і припиніть виконання вправи. Сила емоцій різко впаде і ви заспокоїтеся.
5. Метод зняття рефлексу ахілового сухожилля. Легко ( декілька разів) прищипніть пальцями обидві ахілові зв'язки ( над п'ятою ). Після декілька разів ущипніть підколінні сухожилля. М'яко погладьте їх, рухаючи ними в зовнішню сторону. Повторіть вправу декілька разів.
6. Метод енергетизації мозку. М'яко розправте і розтяніть рукою зовнішній край кожного вуха у напрямку вверх і назовні від верхньої частини до мочки вуха. ( повторіть вправу 5 разів).
Дихання заспокоює нервову систему. Коли ми глибоко дихаємо, то позбуваємося думок, що нас хвилюють. Декілька вправ, виконання яких щодня забезпечить зменшення рівня тривожності та страху.
«Глибоке дихання». а) Глибоко вдихніть носом, порахуйте до 4, після чого повільно випускайте повітря через рот (губи напівстулені), при цьому рахуйте до 4. Прислухайтесь до звуку повітря, яке видихаєте і відчуєте, до того, як зникає напруження.
Повторіть вправу 5 разів.
б) Сядьте прямо, спина пряма і розслаблена. Покладіть руки на груди так, щоб середні пальці торкалися один одного у центрі грудної клітки, дихайте спокійно. Звертайте увагу на момент, коли з’єднані середні пальці почнуть розходитися. Підсильте цей рух, вдихаючи повітря глибше. Коли виконуєте цю вправу, можете уявляти рух повітря, яке наповнює груди при вдиху та виходить при видиху.
«Повітряна кулька». Уявіть собі, що у ваших грудях знаходиться повітряна кулька. Вдихніть через ніс і повністю заповніть легені повітрям. Видихніть його ротом і відчуйте, як воно виходить з легенів. Повторення робіть у повільному темпі.
Дихайте та уявляйте, як кулька наповнюється повітрям й стає все більшою. Повільно видихніть ротом, ніби повітря тихенько виходить з кульки. Зробіть паузу і порахуйте до 10.
Знову вдихніть і наповніть легені повітрям. Затримайте його, порахуйте до 3, уявляйте при цьому, що кожна легеня – це надута кулька. Видихніть. Відчуйте як тепле повітря проходить через легені, горло, рот. Повторіть 3р, вдихаючи та видихаючи повітря.
Зупиніться та відчуйте, що ви сповнені енергії, а напруження зникло.
У стресових ситуаціях виникає напруга і відповідні фізичні реакції (стискаються руки, напружуються плечі, ін.) у цих зонах виникають блоки або м’язові зажими. Якщо немає розрядки, стрес стає хронічним. Про емоційне напруження свідчить підйом плечей, напруження м’язів шиї. Пропонуємо вправи, які сприяють зняттю м’язового й емоційного напруження.
«Зморшки». Широко усміхніться. Зморщіть обличчя: спочатку чоло, потім брови, ніс, щоки. Підніміть і опустіть плечі. Розслабте м’язи шиї і плечей. Розслабте всі м’язи обличчя. Можна виконувати з дзеркалом.
«Перепад напруження». Максимально напружте праву руку. Поступово розслабляйте її, водночас переводячи напруження на ліву руку. Так само поступово розслабляючи її, перевести напруження на ліву ногу, праву ногу.
МЕТОДИ РОЗВИТКУ ПАМ'ЯТІ
Метод ЛОГІЧНИХ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ
Метод базується на знаходженні між одиницями інформації логічних взаємозв'язків, у вигляді фраз, виразів, слів, які самостійно не мають значення, змісту, але допомагають запам'ятати інформацію, яку вони кодують.
Наприклад:
Якщо треба запам'ятати послідовність геометричних фігур - коло, прямокутник, квадрат, трикутник і таке інше - учні розмірковують так:
рух по колу - символ вічності, досконалості; прямокутник - нагадує ворота і може бути символом тепла домашнього вогнища; квадрат - символ стійкості, надійності; трикутник - символ жорсткості, волі, прогресу. Такі асоціації допомагають потім згадати початкові фігури.
Коли треба запам'ятати телефон 236-44-10, можна розмірковувати так: 2 помножити на 3 - отримуємо 6.
4 - це четверта цифра у числі,
10 - отримуємо, коли складаємо дві четвірки - 44 та першу цифру - 2. Такий спосіб запам'ятовування прийнятний для людини мисленого типу зі слабким розвитком уяви.
Недолік методу - він потребує великого розумового напруження та можливості зникання деталей, які не вкладаються у логічні конструкції.
Метод ПОСЛІДОВНИХ АСОЦІАЦІЙ
Метод базується на вмінні швидко створювати асоціації на кожну одиницю інформації, та створювати з них серію зв'язаних між собою послідовних асоціацій з першого слова до останнього. Асоціації повинні бути:
Незвичайні (кумедні).
У русі - Діяти.
Має створюватись уявна Картинка. Тобто скорочено - НДК.
Метод ЗВ'ЯЗАНИХ АСОЦІАЦІЙ
Спосіб запам'ятовування інформації шляхом поєднання нової інформації з добре знайомою інформацією. Це дає економію часу та сил, напруження мозку.
Для використання цього методу, завжди потрібно мати у запаснику пам'яті готові слова - асоціації.
Недолік методу - він обмежує імпровізацію творчим натурам, адже заздалегідь сплановані асоціації зв'язують наше фантазування.
Метод ФОНЕТИЧНИХ АСОЦІАЦІЙ
Метод знаходження співзвучних асоціацій до слів, які треба запам'ятати.
Цим методом користуються коли необхідно запам'ятати іноземні слова (будь-якої мови), прізвища, ім'я та по-батькові людини (особливо іноземні прізвища), слова та терміни, які важко вимовляються.
Недоліки методу: можливі помилки у вимові іноземних слів, але практикуючись впевненно, ці недоліки зникають самі по собі.
Метод АВТОБІОГРАФІЧНИХ АСОЦІАЦІЙ
На відмінну від асоціацій, які виникають завдяки нашій фантазії, цей метод використовує асоціації з реально пережитими подіями. Якщо ви нову, незнайому інформацію порівнюєте з тим, що вам добре знайомо, з тим, що з вами вже відбувалося і ви цього не забуваєте - будьте впевнені - така зв'язана інформація швидко буде згадуватись, краще усвідомлюватись.
Наприклад, якщо інформація вам незнайома, не зовсім зрозуміла, ми задаємо собі питання: "На що це схоже, що я добре знаю?, - Так, це таке саме як те, що я добре знаю (вмію)!", - йде начебто процес усвідомлення нового через почуття знайомого, як ми кажемо "автобіографічних спогадів" і що важливо, в кожного вони тільки свої, це відомо тільки вам, бо ця подія відбувалася тільки з вами і пам'ятаєте ті почуття, події тільки ви.
Ми, начебто перекинули місток від невідомого до відомого. Процес згадування йде навпаки від знайомого до незнайомого.
Можливо використовувати не тільки події, які з вами трапились, але й історичні асоціації, дати цікавих подій з життя друзів, родичів.
Метод ЦИФРО-БУКВЕННОГО КОДУ
Метод ЦБК описано майже у всіх авторів, які займаються розвитком пам'яті (у наших й іноземних книгах). Його називають ще методом "Ста опорних цифр і слів". Цифро-буквенних кодів багато, у різних авторів він різний. Але він вважається досить складним для користування, тому пропонується для старшокласників, або дорослих.
Суть методу у тому, що треба перекодувати цифри в слова, слова у речення, речення у розповідь. Під час згадування треба все це утримувати у пам'яті та перекодовувати навпаки. Дуже складний, довгий процес.
У практиці знайомства з цим методом (з дітьми 2-го класу і до 11-го, з дорослими) ми з'єднали кодування цифр з образами цифр і він став улюбленим методом для багатьох учнів. Вони вивчають за допомогою ЦБК таблицю множення, формули, історичні дати, роки життя, дати подій, телефони, номера машин, адреси, навіть складають кросворди та загадки. Використання цього методу з кожним заняттям відкриває все нові й нові можливості.
Метод ОЧОГ
Метод обробки текстового матеріалу. Запам'ятовування текстів, послідовний переказ текстів великого обсягу, вміння переказати текст майже після першого прочитання.
Назва методу йде від перших букв слів послідовності дій обробки тексту: Огляд, Читання, Опорні слова, Головна думка.
Цікавий досвід журналіста Шерешевського, який легко запам'ятовував слова будь якої невідомої йому мови. Він перетворював слова в співвідчуття і відчував при цьому шорсткість, смак, колір, звук уявного образу.
Метод ПОВТОРЮВАННЯ
Повторювання це дуже важливий фактор при вивченні будь-якого матеріалу.
Якщо не повторювати час від часу матеріал, він за місяць забувається.
Ще Аристотель помітив, що: "Особливо час є руйнівником". Психолог Жост вивчив швидкість запам'ятовування текстів в залежності від кількості його читання та вивів закон, якій складається з таких частин:
повторювати необхідно досить часто, щоб попереднє читання ще залишилось у пам'яті, але не зловживати цим, щоб не робити марних зусиль.
Для цього треба визначити свій термін забування інформації та виробити свій швидкий спосіб повторення (картотека знань, опорні схеми, піктограми, скорочені конспекти тощо).
Метод ОЖИВЛЕННЯ
Метод ґрунтується на розвитку природних можливостей людини до фантазування, розвиненій уяві, образному мисленні. За допомогою цього методу людина вчиться швидко створювати уявні картинки текстів, історичних подій, побутові картинки, живі картинки законів, правил, таблиць, вона начебто стає співучасником тих подій, про які йде мова. Розвиток здібностей до візуалізації поширює межі пам'яті, створює безмежні можливості використання образної пам'яті.
Метод ВХОДЖЕННЯ
Сама назва методу підказує дію - ввійти всередину картини, розповіді, фільму, будь-якого сюжету, перетворювати його своєю фантазією.
Картинка може просто оживати перед очами, або можна стати самому учасником події. Уявити себе учасником дещо складніше, але ефект більш сильний. Ми знаємо - те, що з нами відбувається, не забувається. Психологи сьогодні одностайні у тому, що довгострокова пам'ять вічна, в нас зберігається кожен день, і якщо не завжди вдається згадати бажане, це лише доводить, як міцно все охороняється нашим внутрішнім охоронником.
Цей метод добре доповнюється методом "фонетичних асоціацій"'.
Він дозволяє боротися з неуважністю, відволіканням сторонніми подразниками.
"Входження" легко засвоюють люди з розвиненою уявою, тому дуже важливо розвивати здатність до візуалізації.
Метод ТРАНСФОРМАЦІЇ
Цей метод використовується тоді, коли треба трансформувати уявлений образ: чорно-білий - перетворити у кольоровий, плоский - в об'ємний, маленький - у великий і т.д. Метод добре допомагає при запам'ятовуванні іноземних слів, особливо ієрогліфів. Якщо добре оволодіти цим методом, вже не треба виписувати іноземні слова на картки, возити їх з собою в метро та постійно повторювати. Достатньо один раз у своїй уяві трансформувати слово (ієрогліф), щоб воно закарбувалося на все життя.
Метод трансформування використовують і для запам'ятовування обличчя (у художників це зветься «зробити шарж», карикатуру, тобто обіграти в малюнку особливості обличчя, характеру людини, щось збільшити, або щось зменшити), цифр, значків тощо. Наша фантазія не має межі, використання цього методу відкриватиме для вас нові й нові його можливості.
Метод ОБРАЗНИХ ГАЧКІВ
Метод ґрунтується на тому, що інформацію треба, начебто "повісити" на об'єкти малюнку, а потім її зняти. При згадуванні пригадується спочатку сам малюнок, потім прив'язана до неї інформація. Тобто малюнок у даному випадку виконує роль гачка на вішаку нашої пам'яті. Цим методом добре запам'ятовувати цифри та цифрову інформацію, букви, слова, тексти, вірші, малюнки тощо.
ОБРАЗНЕ МИСЛЕННЯ
Іноді ми бачимо цілий сюжет. Значки, слова, цифри, які треба запам'ятати перетворюються в діючих героїв на екрані. Важливо відмітити, що при цьому методі первинним є образ, а логічне осмислювання - вторинне. Звичайно пропонують навпаки: спочатку придумати асоціацію до матеріалу, який запам'ятовується, потім візуалізувати її, тобто уявити якомога яскравіше - щоб краще зафіксувати у пам'яті. При навчанні користуватися цим методом - треба спочатку поставити завдання і дочекатися, коли рішення прийде не шляхом послідовних розміркувань, а миттєво; рішення прорветься, відкидаючи звичні логічні схеми у нашій голові, прорветься у вигляді готового малюнку. Осмислювання малюнку, мабуть покаже, як цікаво і несподівано рішення проблеми - і те, що ми талановиті.
Цей метод підходить ближче до творчого мислення. Він може працювати як у день, так і вночі, коли рішення приходить під час сну. Адже недарма кажуть: " Ранок покаже, завтра буде видніше".
Метод СПІВВІДЧУВАННЯ.
Метод співвідчування дозволяє посилити ваші уявлення.
Відомо, що у музикантів буває "кольоровий слух", вони бачать колір музики. Такими здібностями володіли композитори Скрябін, Чюрльоніс. Існують співвідчування під час сну. Наприклад вам сниться дощ, і ви чуєте, як краплі б'ють по склу, чуєте запах прибитого пилу на дорозі і як мокрий одяг прилипає до тіла. Ви навіть можете відчути напругу м'язів. Все це і зветься співвідчуванням. Вони бувають повними, якщо з'являються одночасно, або неповними, як у випадку з "кольоровим слухом". Часто учні питають: "Як розвинути силу образів?". З нашого досвіду найкращій спосіб для цього - розвиток співвідчування.
Метод ГРАФІЧНИХ ІМПРОВІЗАЦІЙ
Графічні імпровізації можна робити з цифр, букв, значків (в залежності від того, що треба запам'ятати), або це можуть бути довільні лінії у різному напрямку, у яких потім можна побачити певний малюнок.
Якщо мета - запам'ятовування, то зробивши обличчя з цифр або букв, ми легко по малюнку згадаємо закладену інформацію (номер телефону, ім'я, прізвище тощо). Якщо це довільні імпровізації безперервної лінії - така вправа дуже розвиває здатність до творчої уяви, творчого мислення, відкриває у людині несподівані, навіть для неї самої, здібності (малювати, писати вірші, творчі розповіді,...)
Метод ВІДСТОРОНЕНОСТІ
Відстороненість – це вміння бачити себе зі сторони, частіше воно присутнє у дитячих іграх, спілкуванні. У дорослих така здатність менш виразна і виявляється у стресових ситуаціях.
Наприклад, дитина їде на санчатах з гори, падає, плаче. Ображається, біль переповнює її, і вона починає бачити себе зі сторони, як вона стоїть на горі, дорослі заспокоюють її, витирають сльози хусточкою. Вона заспокоюється.
Як показують експерименти і спостереження за дітьми у школі, з таким феноменом пов'язані не тільки резерви уваги, пам'яті, а й психічного здоров'я. Вміння бачити себе зі сторони під час змінюваного стану свідомості присутнє майже у всіх психотехніках (давніх і сучасних) у багатьох народів.
Як не дивно, але відстороненість іноді підвищує концентрацію уваги.
Ми даємо учню робити декілька вправ одночасно. Наприклад, він малює однією рукою коло, другою трикутник, і при цьому йому диктуються слова для запам'ятовування (10-15 слів). Через декілька спроб він починає правильно виконувати завдання, причому кола і трикутники починають вимальовуватися все краще (коли починаємо малювати вперше двома руками, як правило, коло схоже більше на трикутник, а трикутник має круглі кути).
Отже, те, що повинно заважати, вмить починає допомагати. Але це відбувається лише тоді, коли учні відсторонено виконують завдання.
Складно описати словами цей феномен, простіше згадати власні приклади відстороненості, коли себе, свої проблеми, мабуть весь світ, ви начебто побачили зі сторони. Ми прийшли до висновку, що декільком учням можна не забороняти на уроках хитати ногами, малювати кораблики, розмовляти, навіть навпаки. Їх зовнішній вид буде показувати, що увага розсіяна, погляд блукає, або нічого не виражає, що їх свідомість не присутня на уроці. Однак спитайте їх, і вони повторять не тільки тему уроку, але й те, що відбувалося за останньою партою, що відбувалося за вікном та те, що встигла сказати вчителька.
Увага таких учнів об'ємна. Розшукайте їх у своєму класі та використовуйте запропоновані вправи. Але ні в якому разі не примушуйте їх сидіти смирно, руки тримати на парті, як у наручниках та дивитися прямо у рот вчителя. Таким учням від природи дано інший тип уваги. Використовуйте його, а не перенавчайте їх. Тим більше, що з цим феноменом пов'язані резерви праці нашого інтелекту.
РЕГРЕСІЯ
Метод регресії (від лат.геегеззиз - зворотній рух) відрізняється від методу автобіографічних спогадів. При автобіографічній пам'яті ми використовуємо добре відомі нам події, які відбувалися з нами, друзями, країною. Ми лише торкаємось тих подій, не вдаючись у подробиці, не переймаючись ними емоційно. Немовби перекидаючи календар. Вони повинні бути значимі для нас або для історії. Інакше ми не зафіксуємо їх у пам'яті.
При регресії нам потрібні нові, раніш не згадувані події. Ми немовби шукаємо скарб, не знаючи, на що натрапимо. Під час регресії ми можемо згадати непримітну дрібницю, але вона допоможе стати острівком, на якому нам захочеться затриматись і пережити знов зустріч з втраченим часом. Такі зустрічі завжди емоційно розмальовані. Ми не перекидаємо календар нашого життя, а відправляємося на планету нашого дитинства, зустрічаємося з життям, підозріло нам знайомим. При цьому методі ми не просто згадуємо дитинство, а начебто знов його переживаємо, як наяву, а іноді і яскравіше. Якщо спитати людину, яка не володіє цим методом, що вона робила 5 років тому у цей день, у три години дня? Вона, напевно, не відповість. Учень, володіючий регресією, опише цей день, годину за годиною. Хоча раніше ніколи його не згадував. Ці здібності, відтворювати свій вік до 3-4 років, мало вивчені. Але в цьому - ключ до розгадки секрету пам'яті. При оволодінні цим методом, бажано використовувати спокійну музику, розслаблятися. Якщо вам вдалося згадувати себе у 7, 6, 5, .... років, нові не відомі раніше подробиці - ви оволоділи регресією, а разом з нею й резервами вашої пам'яті.
Ми вже казали на початку, що складніше навчитись згадувати, ніж запам'ятовувати.
Метод НАДМІРНОСТІ.
Метод надмірності - це вміння використовувати більше інформації, ніж закладено у початковому матеріалі. Наприклад, читаючи якийсь текст, щоб його запам'ятати, недостатньо перелічити по черзі тільки дії, які відбувалися. Треба уявити більше, ніж сказано у тексті, тоді сам текст запам'ятовується майже дослівно. Цей метод дозволяє поширити межі фантазування, покращити результати, відійти від звичайних уявлень, вміти бачити, відчувати більше, ніж є насправді. Метод заважає лише тільки при логічному запам'ятовуванні. При образному він робить наше уявлення більш докладним, у нас з'являється простір для творчості і натхнення.
Цей метод майбутньої "екологічної" педагогіки.
Метод ЦИЦЕРОНА
Цей метод прийшов до нас з Давньої Греції. Поет Симонід тренував свою пам'ять розкладаючи інформацію по добре знайомій йому кімнаті. Потім достатньо було згадати кімнату, щоб потрібна інформація виникла перед очима.
В деяких книгах виникнення цього методу приписують римському політику і оратору Цицерону, який прославився тим, що під час своїх виступів у сенаті легко відтворював по пам'яті імена, історичні дати, цитати. Коли він готувався до виступу, він ходив по своєму будинку і подумки розкладав частини свого виступу по різним куточкам кімнати. Цицерон перейняв цей метод у Симоніда. Справедливо було б назвати цей метод "методом Симоніда", але він дійшов до нас як метод Цицерона.
Метод ПРИГАДУВАННЯ.
З практики виявилось, що тренувати треба точність і швидкість сприйняття. Фахівці стверджують, що погано згадується те, що погано сприймалося. Тому можна зробити висновок, що треба вчитись правильно сприймати інформацію, критично її осмислювати, раціонально повторювати. Тоді, згадуючи головну думку, можна відтворити весь зміст.
Але ці пропозиції добрі тільки для інтелектуальної інформації.
Що робити, коли не згадується ім'я людини, або пам'ятаєш ім'я, але не згадується її телефон, вулиця, будинок (тим часом, що до цього моменту добре знали)? Вмить вилетіло все з пам'яті, й ви не можете зосередитись.
У таких випадках пропонують "напружити пам'ять", "шукати нагадуючі прикмети", "шукати схожу область знань". Так, ці пропозиції корисні, якщо треба відшукати у пам'яті навчальний матеріал. Але, напевно, вони не допоможуть юристу, якій загубив контракт; господині, яка сховала гроші, та не може їх відшукати; жертві, яка не пам'ятає прикмети злодія; студенту під час іспитів, який забув вдома шпаргалки.
Уявіть собі картину: в кабінеті у слідчого потерпілому говорять: "постарайтеся пригадати прикмети злодіїв, вам треба напружитись, згадати подробиці. Це дуже важливо!" - Він хоче, але у нього не виходить. І чим сільніше намагається, тим гірше результат.
Ми робимо прямо протилежне - під спокійну музику пропонуємо зручно розслабитись у кріслі, забути про все на декілька хвилин. Наша свідомість, як поверхня озера, заспокоюється, і на його поверхні легко розрізнити навіть слабкий відблиск забутого. Тобто, щоб щось згадати, краще не напружувати пам'ять, а розслабитись, згадати все, що було супутником тих дій, які треба згадати, тоді пам'ять ніби сама, відшукає потрібну інформацію.
ЗМІНЮВАЛЬНІ МОДАЛЬНОСТІ
Суть методу у тому, що інформація, яка надходить по одному каналу сприйняття, усвідомлюється та фіксується на другому.
Наприклад, якщо диктуються слова для запам'ятовування (особливо у прискореному темпі), слухачі, начебто перестають чути слова, але при цьому продовжують бачити слова - образи на внутрішньому екрані.
Тобто, як слуховий подразник, інформація не усвідомлювалась, вона перекодувалася у зорову модальність та вже усвідомлювалася як відеорядок.
Цей метод має пряме відношення до резервів пам'яті і сприйняття, і не користуватись ним, всеодно, що відмовлятися від механічної високошвидкісної бігучої доріжки для тренінгу легкоатлетів.
Метод ДИНАМІЧНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ
Цей метод прийшов зі спорту високих досягнень.
Назва методу говорить про те, що вправи, які використовуються для тренінгу окремих фізичних якостей спортсмена, мають співвідноситись з динамікою данного виду спорту. На тренінгових заняттях ми використовуємо 2-3 вправи одночасно. Наприклад:
учень запам'ятовує слова і робить з дроту якусь фігурку;
учень запам'ятовує цифри і при цьому згадує та повторює слова, що надиктовані раніше.
Метод ЗАКАРБУВАННЯ
Всі фахівці, без винятку, підкреслюють важливість сприйняття під час запам'ятовування. Але як підсилити сприйняття? Одні пропонують: "Більше емоцій!", інші - провітрювати приміщення перед запам'ятовуванням, робити більше перерв, або найважливішу інформацію сприймати зранку, на свіжу голову.
Всі ці поради як корисні, так і безпомічні. І, як правило, ніхто ними не користується. Цікава інформація, яка зворухнула ваші почуття, ніби сама запам'ятовується. А з нецікавою, як її не прикрашай, ефект невеликий -внутрішній опір організму подолати важко. Як що це так - треба шукати рішення проблеми не зовнішньо, а з середини. Тобто ефект цього метода базується на тому, що на інформацію, яку треба запам'ятати (особливо нецікаву, нудотну) треба, якби подивиться з іншого боку, зробити для себе її здебільш цікавою. Такій ефект понадвраження, присутній всього декілька десятків секунд, але цього досить, щоб використовувати його для підвищення ефективності роботи нашого інтелекту. Якщо ми наштовхуємося на якій-небудь прийом, який дає можливість навіть на декілька процентів збільшити ефективність у навчанні, - це вже знахідка. Його треба зберегти, про нього необхідно говорити.
Цей прийом краще використовувати, коли втомилися, коли навчальний матеріал нудотний, коли мало часу й вже треба виходити до шкільної дошки, коли втомлюєшся від звичної обстановки і бажаєш поглянути на все по-новому.
Треба відмітити, що "поглянути по-новому" вдається творчому типу людей - тим, в кого хороша, яскрава уява від природи, або тим, хто засвоїв прийоми розслаблення. У людей мислячого типу, цей ефект викликати важко, й використовувати його не рекомендується.
КОМБІНОВАНІ МЕТОДИ
У житті майже завжди ми користуємося комбінованими методами запам'ятовування. Трохи одного, трохи іншого. Як і саме розподілення на методи досить умовно. Коли дитину питають: "Яка цукерка найсмачніша? - він згадує, яку цукерку з'їв учора, й відповідає: "Шоколадна!" Чи можемо ми поділити, де він міркував, де уявляв, а де згадував? Це різні боки одного процесу. З методичної точки зору, штучний розподіл на численні методи обґрунтований. Вся світова педагогіка на цьому будується. Але під час тренінгу ці методи треба знов поєднувати, комбінувати. Чим успішніше учні навчаться це робити, тим краще буде результат. Різноманітних комбінацій може бути безліч.
Це й робить наші заняття цікавими. І вчителям, і учням є де проявити свої творчі здібності.
ФОТОГРАФІЧНА ПАМ'ЯТЬ
Це один з тих методів і способів запам'ятовування, про які мріють майже усі люди. Зирнув, "сфотографував". Цей метод добре виходить у ейдетиків, в яких від природи яскраві образи. Ейдетик не згадує при відповіді, що було на картинці, а як би продовжує бачити. Якщо у учня, без яскравих образів, спитатити: " Скільки було віконців у будинку, або скільки предметів лежало на столі?" - він відповість: "Я не встиг порахувати". А ейдетик скаже: " Зараз подивлюсь. Так ... три вікна, дві ложки...". Він начебто продовжує бачити картинку, як на фотографії, перед собою.
Звичайно, не завжди ця фотографія виходить чіткою. Дня цього ми вводимо шкалу образів. Щоб учень знав, до чого треба прагнути. Спеціальними вправами можна цілеспрямовано тренувати фотографічну пам'ять день за днем, як тренують свої здібності музиканти, спортсмени, художники.
РОЗВИТОК ПАМ'ЯТІ ПІД ЧАС СНУ
Нічні враження займають велике місце у житті дитини і часто затуляють оточуюче його життя, тому що вони яскравіші і незвичайніші, аніж реальність. Більша частина переживань у житті дитини проходить у мріях, фантазіях, снобаченнях. Це, часто, складає основний зміст дитячих спогадів.
На використання цього методу, який дала нам природа і повз якого щодня проходять вчителі й вихователі, віддаючи дань традиційним підходам, наштовхнули нас, знов таки, талановиті учні. Ми проводили заняття у шахматній школі ім. Петросяна, і один учень сказав, що у нього є власний метод розвитку пам'яті.
"Я розвиваю пам'ять під час сну. Наприклад, мені треба запам'ятати параграф з підручника історії. Я уважно один раз читаю його, потім кладу під подушку. Якщо під час сну він мені присниться і я зможу пробігти очима сторінки параграфу, я впевнений, що завтра на уроці все відповім правильно." Я спитав учня: "А якщо книга не присниться?" -"Такого не буває!" - впевнено відповів він. Щоб не перевантажувачи мозок під час сну, треба оволодіти секретом дрімотного стану, коли думки течуть в'яло, плутаються, ти поступово засинаєш.
Існують інструментальні прийоми запам'ятовування уві сні. Наприклад, записування тексту на іноземній мові на магнітофон і прокручування його декілька разів під час сну. Цей спосіб ми не використовуємо.
Правильне харчування – ключ до хорошої роботи мозку
Кращі нелікарські антидепресанти - низькокалорійні фрукти, смачні салати з них, заправлені йогуртом. Гарний мед і сухофрукти, особливо ізюм, шоколад. Завдяки вмісту у шоколаді психоактивної речовини - теоброміну, вона підвищує працездатність, «вивітрюється» смуток. У шоколаді містяться речовини, що стимулюють вироблення ендорфіну ("гормону щастя"), вітаміни В1, У2, РР, F. Окрім того, шоколад допомагає виробляти серотонін, що відповідає за наш настрій, якщо цієї речовини не вистачає, може розвиватися депресія.
При підвищеній тривожності, стресовому стані, у період адаптації рекомендується додавати в їжу вітаміни групи В, пити молоко на ніч. Вплинути на депресивні настрої допоможуть багаті фолієвою кислотою зелень, капуста, буряк, морква. Не менш корисні для відновлення сил і спокою хліб з висівками, горох і квасоля, що містять велику кількість тіаміну (вітаміну В1). Саме недолік цих активних речовин приводить до дратівливості і швидкої втомлюваності.
Тонізуючу дію на організм справляє напій із плодів глоду, шипшини, горобини чорноплодної, лимоннику китайського (насіння). Плоди беруть у рівних кількостях, додають 1 ч.л. растертих насінь лимонника, настоюють у закритій посудині протягом 2 годин, проціджують і п'ють цей напій 2-3 рази в день замість чаю. Корисним для піднесення настрою є чай із звіробою.
Підвищена дратівливість, втомлюваність може бути викликана нестачею в організмі йоду. Заповнити його недостачу допомагають різні морепродукты, насамперед, морська капуста в будь-якому виді: свіжа, консервована в банках чи сушена в порошку. Її добре додавати в салати, соління, запіканки. Салат зі свіжих яблук з буряком і морською капустою, додати горіхи, заправити медом чи майонезом. Корисно вживати в їжу йодовану сіль. Рослинний засіб: лимон з медом, волоські горіхи з медом.
Для підсилення розумової діяльності бажано вживати рибні продукти (але не копченого приготування).Особливо слід зазначити, що при вживанні вказаних продуктів треба дотримуватися міри.
Немає коментарів:
Дописати коментар