Мотивація творчої активності учнів.

Шляхи стимулювання творчої активності учнів на уроці:

не погоджуйтесь і з відповіддю учня, якщо учень просто констатує факти, вимагайте доказів;

ніколи не розв'язуйте дискусію учнів найлегшим способом, тобто повідомивши їм правильну відповідь чи правильний спосіб розв'язання;

уважно вислухайте своїх учнів, ловіть кожен вислів чи думку, щоб не пропустити можливість розкрити для них щось нове;

постійно пам'ятайте: навчання має спиратися на інтереси, мотиви і бажання учнів;

прищеплюйте учням смак до нестандартних розв'язків;

ніколи не кажіть учням, що у вас немає часу обговорити їх «безглузді» ідеї;

не скупіться на добре слово, доброзичливу усмішку, дружнє заохочення;

пам'ятайте, що в процесі навчання не може бути постійної методики чи усталеної програми;

повторюйте ці поради постійно, доки вони не стануть частинкою вас самих.

Для розвитку творчого мислення учням потрібно давати не окремі творчі завдання, а їх системи, під час виконання яких в учнів формуються і розвиваються логічні операції:

завдання на комбінування систем та їх елементів;

завдання на визначення причиново - наслідкових зв'язків;

завдання на виконання дослідницьких операцій.

Однією з головних умов ефективності застосування вище вказаних методів і прийомнів розвитку творчих здібностей є створення творчої атмосфери в класі, тобто такої атмосфери, яка позитивно впливає на появу нових, оригінальних ідей. Першою віхою на шляху створення творчої атмосфери є розвиток почуття психологічного захисту в дітей: до думок, які висловлюють учні, потрібно ставитися з повагою. Дитина має впевнитися у власних силах продукувати оригінальні ідеї. Без такої впевненості дитяча думка завжди буде скутою, а отже, втрачатиме оригінальність.Вчитель має спланувати навчальний процес, щоб учні могли висловлювати свої думки про прочитане, побачене, почуте, зроблене тощо.

Творча атмосфера в класі — це феномен, який зароджується і розвивається всередині класного колективу. Творча атмосфера в класі певною мірою забезпечується наданням учням широких можливостей запитувати. Вчитель, як і в умовах традиційної навчальної технології, широко використовує запитання, але вони мають бути дивергентного, а не конвергентного характеру. Творча атмосфера в класі - це інструктивний стиль спілкування з учнями.

Стимулюючи творчу активність учнів, треба пам’ятати, що здібності, зокрема творчі, можуть розвиватися нерівномірно. Часом тимчасове припинення їх розвитку розуміють як досягнення певного рівня або як відсутність здібностей. Причинами «застою» можуть бути: перевтомлення, відсутність умов для утворення та удосконалення необхідних якостей особистості, труднощі, що виникають внаслідок прогалин у знаннях, відсутність інтересу тощо. При своєчасному з’ясуванні причин та їх усуненні створюються сприятливі умови для досягнення нового, більш високого рівня розвитку творчих здібностей. При цьому вимоги, що ставляться до школярів, повинні відповідати їх можливостям, тобто бути складними, але водночас такими, які можна виконати. Якщо вимоги занадто високі, у дитини починає визрівати постійне незадоволення собою, боязнь зробити не так і, як наслідок, відсутність бажання щось робити. Занижені вимоги привчають дитину до того, що все дається легко, без зусиль, а це, у свою чергу, веде до невміння долати труднощі, гальмує розвиток особистості.

Ефективність розвитку творчих здібностей молодших школярів в процесі навчальної діяльності забезпечує сукупність певних загальнопедагогічних і дидактичних умов. Загальнопедагогічні умови розповсюджуються на весь навчально-виховний процес і можуть підвищити ефективність творчого розвитку учнів у будь-якій педагогічній системі. Дотримання дидактичних умов передбачено лише у навчальному процесі, оскільки вони є змістовою характеристикою компонентів, які утворюють локальну систему навчання, спрямовану на розвиток творчих здібностей у процесі навчальної діяльності.

З метою виявлення педагогічних умов розвитку творчих здібностей молодших школярів у процесі навчання, повинні враховуватися індивідуально типологічні, когнітивно-пізнавальні, емоційно-вольові, потребово-мотиваційні, екзистенційні і дієво-практичні компоненти творчих здібностей особистості; психологічні передумови розвитку творчих здібностей молодших школярів; теоретичні і методичні набутки сучасних педагогічних досліджень у сфері розвитку творчих здібностей дітей; творчо-розвивальний потенціал навчальної діяльності; можливості змісту усіх навчальних предметів для творчого розвитку учнів початкової школи.